- спопелілий
- —————————————————————————————спопелі́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спопелілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до спопеліти. •• Спопелі/лий се/рцем душевно спустошений, байдужий до всього через великі страждання, тяжкі умови життя … Український тлумачний словник